Чемпионат Мира 2018 ᐉ Расписание ЧМ • Таблица • Календарь
Чемпионат мира FIFA — новости
11 марта 2020, среда
05 февраля 2020, среда
11 декабря 2019, среда
09 декабря 2019, понедельник
24 октября 2019, четверг
11 октября 2019, пятница
04 сентября 2019, среда
03 сентября 2019, вторник
15 июля 2019, понедельник
11 июля 2019, четверг
09 июля 2019, вторник
16 марта 2019, суббота
01 марта 2019, пятница
26 декабря 2018, среда
21 декабря 2018, пятница
19 декабря 2018, среда
14 декабря 2018, пятница
04 декабря 2018, вторник
14 ноября 2018, среда
14 октября 2018, воскресенье
24 сентября 2018, понедельник
10 сентября 2018, понедельник
31 августа 2018, пятница
29 августа 2018, среда
28 августа 2018, вторник
27 августа 2018, понедельник
10 августа 2018, пятница
31 июля 2018, вторник
27 июля 2018, пятница
26 июля 2018, четверг
25 июля 2018, среда
23 июля 2018, понедельник
21 июля 2018, суббота
20 июля 2018, пятница
19 июля 2018, четверг
18 июля 2018, среда
17 июля 2018, вторник
Все новостиЧемпіонат світу з футболу 2018 — Вікіпедія
Чемпіонат світу з футболу 2018 — 21-й чемпіонат світу з футболу ФІФА, фінальний етап якого проходить з 14 червня по 15 липня 2018 року в Росії. Проведення матчів відбувається в 11 російських містах: Єкатеринбурзі, Санкт-Петербурзі, Сочі, Казані, Калінінграді, Саранську, Самарі, Ростові-на-Дону, Нижньому Новгороді, Волгограді та Москві[1]. Перший в історії мундіаль, який пройшов одразу в двох частинах світу — Європі та Азії.
У фінальному турнірі взяли участь 32 національні збірні. 31 команда пройшла відбірковий турнір, збірна Росії взяла участь як господар змагання. Титул чемпіона світу з футболу 2018 року здобула збірна Франції, яка у фінальному матчі здолала збірну Хорватії з рахунком 4:2.
За право проведення чемпіонату 2018 року змагалися Росія, Англія, а також зі спільними заявками Бельгія з Нідерландами та Іспанія з Португалією. 2 грудня 2010 року в Цюриху було оголошено результат таємного голосування у виконавчому комітеті ФІФА, згідно з яким господарем чемпіонату стала Росія.[2]
- Голосування
Звинувачення у нечесних виборах[ред. | ред. код]
Починаючи з виборів країни-господаря ЧС-2018 у 2010, у світовіх ЗМІ з’явилися численні критичні публікації, що наголошували кримінальний (головним чином корупційний) характер вибору Росії господаркою ЧС-2018. Ці звинувачення спиралися не на встановлені в судовому порядку факти, а на дані інсайдерів з ФІФА, спортивних аналітиків-експертів, журналістів. Пізніше вони отримали підтвердження фактичними доказами з державних правоохоронних служб та розвідки (ФБР, БНД та ін.).
Так за встановленими БНД даними, первинне рішення про надання Росії прав ЧС-2018 було прийняте на таємній зустрічі в Москві ще в 2005 році. Президент ФІФА Зепп Блаттер зустрівся в січні 2005 в московському елітному нічному клубі «China Club» з одним з російських кримінальних авторитетів, «злодієм в законі» [3], «фахівцем» по корупції в галузі спорту або влаштуванню потрібних результатів спортивних змагань Алімжаном Тохтахуновим (він же «Тайванчик», «Узбек», а також «Алік»). Свого часу Алік Тайванчик був поставлений «смотрящим» в Європі нині покійним лідером російського кримінального світу, також «злодієм в законі» В’ячеславом Іваньковим (Япончиком)[4]. На цій зустрічі в «China Club» також був присутній колишній високопосадовець, радянсько-російський футбольний функціонер та відомий персонаж розслідувань багатьох корупційних схем В’ячеслав Колосков.
Тохтахунов на зустрічі з Зеппом Блаттером в «China Club» був офіційно у ролі голови російського «Вітчизняного футбольного фонду», але неофіційно він був там, щоб отримати від керівництва ФІФА згоду про надання прав проведення чемпіонату світу з футболу 2018 року Росії. І потрібне позитивне рішення на цій зустрічі було прийняте. Пізніше на Конгресі ФІФА в грудні 2010 воно було оформлене офіційно.
Німецьким спецслужбам вдалося сфотографувати зустріч в «China Club». Коли ці фото показали Зеппу Блаттеру і спитали — чи впізнає він пана (Тохтахунова) поряд з ним на світлинах, Блаттер відповів наступним чином:
— «Можна знайти тисячі моїх фотографій зі сторонніми людьми, і зовсім необов’язково, що я цих людей знаю. Цього пана я не пам’ятаю»[5][6][7].
Як повідомив часопис Українська правда, серед головних фігурантів розслідування швейцарської прокуратури та дисциплінарних органів ФІФА щодо купівлі Росією права приймати ЧС-2018 є і віце-президент УЄФА Григорій Суркіс. Він є також фігурантом окремого розслідування, що проводить Генеральна прокуратура США[8]
. Як повідомив далі часопис, 24 липня 2015 Г.Суркіс, в компанії з кумом Суркіса та Путіна Віктором Медведчуком, побував у Санкт-Петербурзі за офіційним приводом — «жеребкування кваліфікаційного раунду ЧС-2018». Вони мали розмову з Путіним «на футбольну тематику». Медведчук рекомендував Путіну Суркіса — як людину, яка має серйозний авторитет у європейському футболі та у давніх дружніх стосунках з президентом ФІФА Блаттером. Путіна, в свою чергу, цікавили «всі варіанти», за яких у Росії можуть відібрати права на Чемпіонат світу з футболу 2018 року. Сторони обговорили потенційну загрозу ЧС в Росії в разі приходу до посади президента ФІФА Мішеля Платіні. Якщо на виборах президента ФІФА в грудні 2015 виграв би Мішель Платіні, то корупційний скандал у ФІФА був доведений до свого логічного завершення, а господарі ЧС-2018 і ЧС-2022 би змінилися. Часопис наголошує, що невипадково відразу після візиту Суркіса до Путіна, у світових ЗМІ з’явилося компрометуюче досьє на Платіні. Сліди цього документу цілком можливо йдуть саме з України.Визнання Блаттером підтасовки виборів[ред. | ред. код]
28 жовтня 2015 у своїх інтерв’ю британському часопису Financial Times[10] та російській інформагенції ТАСС[11]президент ФІФА Йозеф Блаттер визнав, що закулісна таємна домовленість про надання прав Чемпіонату світу 2018 Росії існувала вже наперед, до офіційного голосування виконкому ФІФА 2 грудня 2010 року. Згідно Блаттеру, у керівництві ФІФА була укладена так звана неписьмова «джентельменська угода» (англ. “gentleman’s agreement”), що передбачала фальсифікацію результатів голосування[12], щоб надати права ЧС-2018 Росії.[13]. Це визнання вищої посадової особи в щабелях Всесвітньої футбольної асоціації, Блаттера, викликало суперечні спроби невдалих спростувань, із спробами перекручень та свідомо неправильного перекладу з англійської з боку російського державного спортивного керівництва.
Скандал зі збірною Хорватії[ред. | ред. код]
У чвертьфінальному матчі Росія — Хорватія хорвати обіграли суперника у серії післяматчевих пенальті. Згодом у мережі з’явилось відео, в якому захисник збірної Хорватії Домагой Віда і член тренерського штабу збірної Огнєн Вукоєвич, які є екс-гравцями київського «Динамо» присвятили перемогу своїй колишній команді і Україні загалом. У відповідь користувачі російського Інтернету почали вимагати у FIFA покарання для футболістів за нібито політичні висловлювання. У відповідь FIFA винесла офіційне попередження Домагою Віді, а Огнєна Вукоєвіча оштрафувала. Це викликало неабиякий резонанс в Україні. Президент ФФУ Андрій Павелко направив офіційне звернення до ФІФА та УЄФА з вимогою пояснити своє рішення. Українські користувачі соціальної мережі Facebook почали масову атаку на офіційну сторінку ФІФА, знизивши її рейтинг з 5 зірок до 1,1, залишаючи відгуки з найнижчою оцінкою та висловом «Слава Україні». У відповідь організація закрила можливість залишати відгуки. Сам Віда заявив, що його відео не мало жодного політичного підґрунтя, він просто подякував українцям за підтримку. Також був закритий рейтинг на офіційній сторінці ФІФА у Google.
Команда | Метод кваліфікації | Дата кваліфікації | Участь у фін. стад. | Востаннє | Найкращий результат | Рейтинг ФІФА |
---|---|---|---|---|---|---|
Росія | Господар | 2 грудня 2010 | 4 | 2014 | Груповий етап (1994, 2002, 2014) | 65 |
Бразилія | Перше місце південноамериканського відбору | 28 березня 2017 | 21 | 2014 | Чемпіон (1958, 1962, 1970, 1994, 2002) | 2 |
Іран | Переможець групи А азійського відбору | 12 червня 2017 | 5 | 2014 | Груповий етап (1978, 1998, 2006, 2014) | 34 |
Японія | Переможець групи B азійського відбору | 31 серпня 2017 | 6 | 2014 | 1/8 фіналу (2002, 2010) | 44 |
Мексика | Перше місце північноамериканського відбору | 1 вересня 2017 | 16 | 2014 | 1/4 фіналу (1970, 1986) | 16 |
Бельгія | Переможець групи H європейського відбору | 3 вересня 2017 | 13 | 2014 | 4-е місце (1986) | 5 |
Південна Корея | Друге місце групи А азійського відбору | 5 вересня 2017 | 10 | 2014 | 4-е місце (2002) | 62 |
Саудівська Аравія | Друге місце групи B азійського відбору | 5 вересня 2017 | 5 | 2006 | 1/8 фіналу (1994) | 63 |
Німеччина | Переможець групи C європейського відбору | 5 жовтня 2017 | 18 | 2014 | Чемпіон (1954, 1974, 1990, 2014) | 1 |
Англія | Переможець групи F європейського відбору | 5 жовтня 2017 | 14 | 2014 | Чемпіон (1966) | 12 |
Іспанія | Переможець групи G європейського відбору | 6 жовтня 2017 | 15 | 2014 | Чемпіон (2010) | 8 |
Нігерія | Переможець групи B африканського відбору | 7 жовтня 2017 | 6 | 2014 | 1/8 фіналу (1994, 1998, 2014) | 41 |
Коста-Рика | Друге місце північноамериканського відбору | 7 жовтня 2017 | 5 | 2014 | 1/4 фіналу (2014) | 22 |
Польща | Переможець групи E європейського відбору | 8 жовтня 2017 | 8 | 2006 | 3-є місце (1974, 1982) | 6 |
Єгипет | Переможець групи E африканського відбору | 8 жовтня 2017 | 3 | 1990 | Груповий етап (1934, 1990) | 30 |
Ісландія | Переможець групи I європейського відбору | 9 жовтня 2017 | дебют | — | — | 21 |
Сербія | Переможець групи D європейського відбору | 9 жовтня 2017 | 2 | 2010 | Груповий етап (2010) | 38 |
Португалія | Переможець групи B європейського відбору | 10 жовтня 2017 | 7 | 2014 | 3-є місце (1966) | 3 |
Франція | Переможець групи A європейського відбору | 10 жовтня 2017 | 15 | 2014 | Чемпіон (1998) | 7 |
Уругвай | Друге місце південноамериканського відбору | 11 жовтня 2017 | 13 | 2014 | Чемпіон (1930, 1950) | 17 |
Аргентина | Третє місце південноамериканського відбору | 11 жовтня 2017 | 17 | 2014 | Чемпіон (1978, 1986) | 4 |
Колумбія | Четверте місце південноамериканського відбору | 10 жовтня 2017 | 6 | 2014 | 1/4 фіналу (2014) | 13 |
Панама | Третє місце північноамериканського відбору | 11 жовтня 2017 | дебют | — | — | 49 |
Сенегал | Переможець групи D африканського відбору | 10 листопада 2017 | 2 | 2002 | 1/4 фіналу (2002) | 32 |
Марокко | Переможець групи C африканського відбору | 11 листопада 2017 | 5 | 1998 | 1/8 фіналу (1986) | 48 |
Туніс | Переможець групи A африканського відбору | 11 листопада 2017 | 5 | 2006 | Груповий етап (1978, 1998, 2002, 2006) | 28 |
Швейцарія | Переможець плей-оф європейського відбору | 12 листопада 2017 | 10 | 2014 | 1/4 фіналу (1934, 1938, 1954) | 11 |
Хорватія | Переможець плей-оф європейського відбору | 12 листопада 2017 | 4 | 2014 | 3-є місце (1998) | 18 |
Швеція | Переможець плей-оф європейського відбору | 13 листопада 2017 | 12 | 2006 | 2-е місце (1958) | 25 |
Данія | Переможець плей-оф європейського відбору | 14 листопада 2017 | 5 | 2010 | 1/4 фіналу (1998) | 19 |
Австралія | Переможець міжконтинентального плей-оф | 15 листопада 2017 | 5 | 2014 | 1/8 фіналу (2006) | 43 |
Перу | Переможець міжконтинентального плей-оф | 16 листопада 2017 | 5 | 1982 | 1/4 фіналу (1970) | 10 |
Склади команд[ред. | ред. код]
В матчах чемпіонату світу можуть брати участь гравці, включені до заявок збірних на турнір, сформованих до його початку. Всього до заявки кожної команди може бути внесено 23 футболісти (включаючи 3 воротарів).
Згідно з регламентом турніру команди-учасниці чемпіонату мали оголосити остаточні списки з 23 гравців до 4 червня 2018 року[14]. За 24 години до першого зіграного матчу команди мають право замінити травмованого гравця іншим[15].
Мем: Забивака під час розгонів демонстрантівОфіційна емблема чемпіонату світу з футболу 2018 року представлена 28 жовтня 2014 в ефірі Першого каналу в програмі «Вечірній Ургант». У поданні символіки турніру взяли участь президент ФІФА Йозеф Блаттер, міністр спорту Росії Віталій Мутко і найкращий футболіст світу 2006 року італієць Фабіо Каннаваро. В емблемі ЧС-2018 вгадується силует Кубка світу ФІФА. Підкорення космосу, іконопис і любов до футболу — три складові логотипу, говориться в прес-релізі оргкомітету турніру.
Талісманом чемпіонату став вовк Забивака. Підсумки голосування по вибору талісмана були підведені 21 жовтня 2016[16]. Персонаж викликав хвилю обговореннь у соціальних мережах, де його почали порівнювати з агресивними російськими вболівальниками[17], а позу вовка — з рухами мобільних загонів особливого призначення під час розгонів демонстрантів[18].
Фінансуван
Чемпионат Мира по Футболу 2018 » Информация, Ставки и Прогнозы
Перейти к содержанию RU DE EN Мы в|- ЧМ по футболу 2018
- ЧМ по футболу 2018
- Расписание Матчей ЧМ 2018
- Результаты Матчей ЧМ 2018
- Группы ЧМ
- Статистика
- Билеты
- Арбитры
- Стадионы
- Отборочные Матчи
- Жеребьевка
- Спонсоры и Партнеры
- Команды
- Команды
- Австралия
- Англия
- Аргентина
- Бельгия
- Бразилия
- Германия
- Дания
- Египет
- Иран
- Исландия
- Испания
- Колумбия
- Коста Рика
- Марокко
- Мексика
- Нигерия
Чемпионат мира по футболу 2018. Расписание, результаты, видео, турнирные таблицы | Новости | Российский Стадион
58 — Внутреняя страница новости
<p>С 14 июня по 15 июля 2018 года в 11-ти городах России пройдет чемпионат мира по футболу.</p>
2:0116.07.2018
С 14 июня по 15 июля 2018 года в 11-ти городах России пройдет чемпионат мира по футболу. Жеребьевка основной стадии ЧМ-2018 прошла в Москве 1 декабря 2017 года.
32 сборные по результатам жеребьевки были распределены по восьми группам. По две сильнейшие сборные из каждой группы выйдут в 1/8 финала.
Россия, как хозяйка турнира, автоматически возглавила группу А. Ее соперниками стали сборные Уругвая, Саудовской Аравии и Египта.
ЧМ 2018 по футболу. Состав групп:
Группа А — Россия, Саудовская Аравия, Египет, Уругвай
Группа В — Португалия, Испания, Марокко, Иран
Группа С — Франция, Австралия, Перу, Дания
Группа D — Аргентина, Исландия, Хорватия, Нигерия
Группа Е — Бразилия, Швейцария, Коста-Рика, Сербия
Группа F — Германия, Мексика, Швеция, Южная Корея
Группа G — Бельгия, Панама, Тунис, Англия
Группа H — Польша, Сенегал, Колумбия, Япония
Чемпионат мира по футболу 2018. Россия. 14 июня — 15 июля. Расписание и результаты (время начала матчей указано московское):
14 июня, четверг
Россия — Саудовская Аравия 5:0 (видео)
15 июня, пятница
Египет — Уругвай 0:1 (видео)
Марокко — Иран 0:1 (видео)
Португалия — Испания 3:3 (видео)
16 июня, суббота
Франция — Австралия 2:1 (видео)
Аргентина — Исландия 1:1 (видео)
Перу — Дания 0:1 (видео)
Хорватия — Нигерия 2:0 (видео)
17 июня, воскресенье
Коста-Рика — Сербия 0:1 (видео)
Германия — Мексика 0:1 (видео)
Бразилия — Швейцария 1:1 (видео)
18 июня, понедельник
Швеция — Южная Корея 1:0 (видео)
Бельгия — Панама 3:0 (видео)
Тунис — Англия 1:2 (видео)
19 июня, вторник
Польша — Сенегал 1:2 (видео)
Колумбия — Япония 1:2 (видео)
Россия — Египет 3:1 (видео)
20 июня, среда
Португалия — Марокко 1:0 (видео)
Уругвай — Саудовская Аравия 1:0 (видео)
Иран — Испания 0:1 (видео)
21 июня, четверг
Франция — Перу 1:0 (видео)
Дания — Австралия 1:1 (видео)
Аргентина — Хорватия 0:3 (видео)
22 июня, пятница
Бразилия — Коста-Рика 2:0 (видео)
Нигерия — Исландия 2:0 (видео)
Сербия — Швейцария 1:2 (видео)
23 июня, суббота
Бельгия — Тунис 5:2 (видео)
Германия — Швеция 2:1 (видео)
Южная Корея — Мексика 1:2 (видео)
24 июня, воскресенье
Англия — Панама 6:1 (видео)
Япония — Сенегал 2:2 (видео)
Польша — Колумбия 0:3 (видео)
25 июня, понедельник
Саудовская Аравия — Египет 2:1
Уругвай — Россия 3:0 (видео)
Испания — Марокко 2:2 (видео)
Иран — Португалия 1:1 (видео)
26 июня, вторник
Дания — Франция 0:0
Австралия — Перу 0:2
Нигерия — Аргентина 1:2 (видео)
Исландия — Хорватия 1:2 (видео)
27 июня, среда
Германия — Южная Корея 0:2 (видео)
Мексика — Швеция 0:3 (видео)
Сербия — Бразилия 0:2 (видео)
Швейцария — Коста-Рика 2:2
28 июня, четверг
Япония — Польша 0:1
Сенегал — Колумбия 0:1
Англия — Бельгия 0:1 (видео)
Панама — Тунис 1:2
Итоговые турнирные таблицы группового этапа
в | н | п | о | ||
---|---|---|---|---|---|
1 | Уругвай | 3 | 0 | 0 | 9 |
2 | Россия | 2 | 0 | 1 | 6 |
3 | Саудовская Аравия | 1 | 0 | 2 | 3 |
4 | Египет | 0 | 0 | 3 | 0 |
в | н | п | о | ||
---|---|---|---|---|---|
1 | Испания | 1 | 2 | 0 | 5 |
2 | Португалия | 1 | 2 | 0 | 5 |
3 | Иран | 1 | 1 | 1 | 4 |
4 | Марокко | 0 | 1 | 2 | 1 |
в | н | п | о | ||
---|---|---|---|---|---|
1 | Франция | 2 | 1 | 0 | 7 |
2 | Дания | 1 | 2 | 0 | 5 |
3 | Перу | 1 | 0 | 2 | 3 |
4 | Австралия | 0 | 1 | 2 | 1 |
в | н | п | о | ||
---|---|---|---|---|---|
1 | Хорватия | 3 | 0 | 0 | 9 |
2 | Аргентина | 1 | 1 | 1 | 4 |
3 | Нигерия | 1 | 0 | 2 | 3 |
4 | Исландия | 0 | 1 | 2 | 1 |
в | н | п | о | ||
1 | Бразилия | 2 | 1 | 0 | 7 |
2 | Швейцария | 1 | 2 | 0 | 5 |
3 | Сербия | 1 | 0 | 2 | 3 |
4 | Коста-Рика | 0 | 1 | 2 | 1 |
в | н | п | о | ||
---|---|---|---|---|---|
1 | Швеция | 2 | 0 | 1 | 6 |
2 | Мексика | 2 | 0 | 1 | 6 |
3 | Южная Корея | 1 | 0 | 2 | 3 |
4 | Германия | 1 | 0 | 2 | 3 |
в | н | п | о | ||
---|---|---|---|---|---|
1 | Бельгия | 3 | 0 | 0 | 9 |
2 | Англия | 2 | 0 | 1 | 6 |
3 | Тунис | 1 | 0 | 2 | 3 |
4 | Панама | 0 | 0 | 3 | 0 |
в | н | п | о | ||
---|---|---|---|---|---|
1 | Колумбия | 2 | 0 | 1 | 6 |
2 | Япония | 1 | 1 | 1 | 4 |
3 | Сенегал | 1 | 1 | 1 | 4 |
4 | Польша | 1 | 0 | 2 | 3 |
Плей-офф
1/8 финала
30 июня
Франция — Аргентина 4:3 (видео)
Уругвай — Португалия 2:1 (видео)
1 июля
Испания — Россия 1:1, 3:4 – по пенальти (видео)
Хорватия — Дания 1:1, 3:2 – по пенальти (видео)
2 июля
Бразилия — Мексика 2:0 (видео)
Бельгия — Япония 3:2 (видео)
3 июля
Швеция — Швейцария 1:0 (видео)
Колумбия — Англия 1:1, 3:4 — по пенальти (видео)
1/4 финала
6 июля
Уругвай — Франция 0:2 (видео)
Бразилия — Бельгия 1:2 (видео)
7 июля
Швеция — Англия 0:2 (видео)
Россия — Хорватия 2:2 (1:1, 0:0, д.в. — 1:1), по пенальти – 3:4 (видео)
1/2 финала
10 июля
Бельгия — Франция 0:1 (видео)
11 июля
Хорватия — Англия 2:1 (видео)
Матч за бронзу
14 июля
Бельгия — Англия 2:0 (видео)
Финал
15 июля
Франция — Хорватия 4:2 (видео)
Клубний чемпіонат світу з футболу 2018 — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клубний чемпіонат світу з футболу 2018 — футбольний турнір, який проходив з 12 по 22 грудня 2018 року в ОАЕ[1]. Він став 15-м розіграшем Клубного чемпіонату світу з футболу, турніром, який проводить ФІФА між переможцями клубних турнірів кожної з 6 конфедерацій, а також чемпіоном країни-господарки[2]. Турнір втретє поспіль і вчетверте загалом виграв іспанський «Реал Мадрид», здолавши в фіналі господарів змагання клуб «Аль-Айн» (4:1).
Заявки на проведення турніру[ред. | ред. код]
4 країни подали заявки на проведення Клубних чемпіонатів світу 2017 і 2018 років[3] (один і той же господар у обох турнірів)[4]:
21 березня 2015 року Об’єднані Арабські Емірати були офіційно названі господарями турніру в 2017 і 2018 роках[1].
Стадіон[ред. | ред. код]
Матчі клубного чемпіонату світу 2018 пройшли на двох стадіонах ОАЕ: «Заєд Спорт Сіті» (Абу-Дабі) і «Хазза бін Заєд» (Ель-Айн).
Кожна команда мала склад з 23-х гравців (три з яких були воротарями).
- Примітки
1: ↑ Якщо переможцем Ліги чемпіонів АФК стала б команда з ОАЕ, то фіналіст Ліги чемпіонів АФК був би запрошений замість переможця чемпіонату ОАЕ.
Загалом на турнір було призначено шість головних арбітрів, дванадцять асистентів і шість відеоасистентів[6][7]. 22 листопада 2018 року ФІФА оголосила, що трійка суддів і помічників суддів з КАФ були змінені[8][9].
Жеребкування турніру відбулося 4 вересня 2018 року о 10:00 CEST (UTC+2), у штаб-квартирі ФІФА в Цюриху, щоб вирішити матчі другого туру (між переможцем першого раунду та командами з АФК, КАФ, і КОНКАКАФ), а також супротивники двох переможців другого раунду в півфіналах (команди з КОНМЕБОЛ і УЄФА)[10] . Під час розіграшу ще не було відомо які виступатимуть команди від АФК, КАФ і КОНМЕБОЛ, оскільки їх турніри ще не були завершені[11][12] .
Початок матчу вказано за місцевим часом, GST (UTC+4).[13]